Фільм знятий за ініціативи Всеукраїнської громадської організації «Не будь байдужим!» та продакшн-студії “Диваки продакшн” за участі ВІК “Повстанець”.
Для висвітлення бойових дій недостатньо відваги і професійності. Кореспондент повинен підготуватися, здобути потрібні навики і знання, подбати про свій захист і заручитися підтримкою.
За його підготовку і безпеку повинні відповідати редакції ЗМІ. Однак, на жаль, сьогодні редакції відмовляються брати на себе таку відповідальність, часто посилаючи своїх працівників у гарячі точки без будь-якої підготовки.
Максим Требухов, фотокореспондент видання “Лівий берег”, волонтер:
Наші корпорації (..) не забезпечують своїх журналістів захистом. Взагалі.
Сергій Тахмазов, тренер з безпеки, журналіст, кіно- і телеоператор:
Редакція не має посилати людей на війну, вимагаючи якогось супер ексклюзиву. Типу, всі пішли в атаку, ви біжіть за ними і знімайте, як вони стріляють з криками УРА!
Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту Масової Інформації:
Редакція мусить мати відповідальність. Не можна журналісту, коли він їде на війну, підписувати наче він у відпустці.
Далеко не кожна редакція бере на себе відповідальність за співробітників, а деякі навіть її уникають. Місцеві страхові компанії відмовляються страхувати журналістів, що їдуть в АТО. У результаті – непідготовлені журналісти поповнюють невтішну статистику.
Максим Требухов, фотокореспондент видання “Лівий берег”, волонтер:
Реально люди не зовсім собі уявляють, що таке війна. Я багато разів бачив, коли колеги їдуть і не беруть з собою броніка чи ще щось. Дуже багато випадків, коли журналісти ведуть себе дуже дивно, наприклад, коли вони на фронті і вони просять бронік у військового, знімають його з нього і вдягають. По-перше, вони когось залишили без захисту. І по-друге, вони вдягли на себе щось військове.
Павел Пеньонжек, польський журналіст-фрилансер:
Кожен постріл небезпечний. У зоні конфлікту завжди треба бути особливо уважним. Журналіст має весь час розвиватися, ходити на тренінги…
Ірина Земляна, координаторка напряму з безпеки Інституту Масової Інформації:
Коли почалася війна, не була підготовлена ні армія, а загалом всі, які є дотичні до війни. Журналісти виявилися також непідготовлені, і ми взяли також на себе цю функцію – їм допомагати і координувати.
Інститут Масової Інформації вже 20 років займається підвищенням якості роботи ЗМІ, а також рівня медіа грамотності населення в Україні. Від початку воєнного конфлікту громадська організація допомагає журналістам, фоторепортерам та операторам підготуватися до роботи у гарячих точках зони АТО. Результатом роботи став проект Press Watcher.
